Структурах відбувалися повільніше (порівняно з пізнішими періодами історії) і в умовах істор. Довгочасності, що давало змогу ефективно застосувати розроблений ними логіко-методол. З приходом нового покоління істориків у 1970-х рр. Школа «Анналів» зазнала знач. Трансформації, змінивши свою тематику на вивчення короткочас. Історії, історії сучасності тощо.
- Коли ж, із другого боку, те, що ми розуміємо краще, є наше власне розуміння, тоді вдосконалення в тій науці є вдосконаленням не тільки в її суб’єкті, а й в об’єкті її також.
- Концепція історії як, у принципі, історії всього світу, де змагання, як от між Грецією та Персією чи між Римом і Карфагеном, споглядають безсторонньо, пильнуючи не успіху котроїсь із ворогуючих сторін, а розв’язки того змагання з точки зору наступних поколінь, стала загальним місцем.
- Як називається ваш новий навчальний предмет?
- І то був достеменно саме цей факт, що призвів до загального занепаду й дискредитації картезіанства.
- І Литов.-Руську держави та через пам’ять про них і традиції, що йдуть від них, до нового укр.
Цей новий погляд на історію уможливлює бачення не лише дій історичних діячів, але й існування, і природи самих цих діячів як знарядь промислів Господніх і тому як історично важливих. Це було глибокою революцією в історичному мисленні; це означало, що процес історичної зміни вже уявлявся не таким, що тече, так би мовити, по поверхні речей, впливаючи тільки на їхні випадковості, а таким, що захоплює і саму їхню субстанцію і веде таким чином до справжнього творення https://dvpu.dp.ua/ та дійсного руйнування. Це — застосування до історії християнської концепції Бога не як простого робітника, що ліпить світ із праматерії, а як творця, хто з нічого викликає світ до існування. 1 тут історія дістала незмірний набуток, адже визначення того, що історичний процес творить свої власні засоби, так що окремі сутності на кшталт Риму чи Англії є не передумовами, а плодами того процесу, є першим кроком до осягнення особливих характерних рис історії.
Презентація На Тему «хто Заклав Підвалини Української Історичної Науки»
Його зауваження, які я наведу, є для сучасних істориків банальностями, але в його час вони мали революційне значення. До речових джерел належать давні монети, господарськ знаряддя, хатнє начиння, посуд, одяг, прикраси тощо. Хс якими цінними вони є для історії, проте відтворення минуло тільки за ними не було б повним. Адже вік речових пам’ято нетривалий. Тому історики послуговуються ще й словесним джерелами – писемними та усними. Завдяки вченим почин ють «промовляти» написи на каменях, кістках, металі, стают зрозумілими літописи, листи, щоденники, перетворюючись н писемні джерела історії.
Із цієї причини такі письменники, як Вольтер і Г’юм, дуже мало зробили для вдосконалення методів історичного дослідження. Вони просто перейняли методи, вироблені такими представниками попереднього покоління, як Мабільйон, Тільмон та болландисти, але навіть цих методів не використовували у справжньому науковому дусі. Вони недостатньо цікавилися історією заради неї самої, аби наполегливо йти до завдання реконструкції історії темних і віддалених періодів.
Сторіччя Ідей Або Хто Заклав Підвалинки Ураїнської Історичної Науки
Вона мала певну програму — повторне відкриття минулого, проте не мала методів чи засад, за допомогою яких могла б бути виконана ця програма. Власне, Беконове визначення історії як володіння пам’яті було хибне, тому що минуле потребує тільки історичного дослідження, оскільки воно не запам’ятовується і не може бути запам’ятоване. Коли б воно могло бути запам’ятоване, тоді й не було б потреби в істориках.